Roksolana
Просто роздуми. В тебе колись було відчуття безвиході? Таке враження, що ти загублений. Що ти не частинка чогось великого, а просто частинка, що сама по собі. Ніби ти не ти, твоє тіло не твоє, твій голос не твій, твої руки, пальці, все, все не твоє. Наче ти якась іграшка, що не має важливого значення, що просто для розваги, а коли надоїсть - викинуть в пропасть, з якої не вибратись. Що ти не можеш нічого вирішувати. Що ти не живеш, навіть не існуєш. Відчуття пустоти і всередині і ззовні. Наче нічого кругом не існує. От ти сидиш, а як піднімеш голову і подивишся кругом, то побачиш чорну пустоту. Таки побачиш її. Простягнеш руку - пустота. І музика в навушниках уже не грає, лише якесь шипіння. Дивишся туди, де мав бути телефон - його немає. Хочеш знайти його в кишенях, але і їх немає. І рук немає. Нічого немає. А що буде завтра, якщо ти не можеш зрозуміти, що відбувається в цей момент. Хочеться, щоб в такі моменти поряд був хтось, хто встяхне тебе за плечі, прошепоче: "Ей, повернись, я тут. І ти повинна бути тут." й ніжно пригорне до себе. В тебе таке буває? Що ж це? Я так божеволію?
Apr 3, 2015 8:29 PM
Corrections · 12
1

Правильно, що відсутнє ПИСАНИНА.

Просто роздуми.

В тебе колись було відчуття безвиході? Таке враження, що ти загублений. запропастений

Що ти не частинка чогось великого, а просто частинка, що сама по собі. Ніби ти не ти, твоє тіло не твоє, твій голос не твій, твої руки, пальці, все, все не твоє. Наче ти якась іграшка, що не має важливого значення, що просто для розваги, а коли надоїсть - викинуть в пропасть, прірву

з якої не вибратись. Що ти не можеш нічого вирішувати. Що ти не живеш, не присутній

навіть не існуєш. Відчуття пустоти спустошеності

і всередині і ззовні. Наче нічого навколо не існує. От ти сидиш, а як зведеш голову і подивишся вусібіч, то побачиш чорну пустоту. Таки побачиш її. Простягнеш руку - пустота. І музика в навушниках уже не грає, лише якесь шипіння. Дивишся туди, де мав бути телефон - його немає. Хочеш знайти його в кишенях, але і їх немає. І рук немає. Нічого немає. А що буде завтра, якщо ти не можеш зрозуміти, що відбувається в цей момент. зараз

Хочеться, щоб в такі моменти поряд був хтось, хто встяхне поторсає

тебе за плечі, прошепоче: "Гей, повертай, я тут. І ти повинна бути тут." й ніжно пригорне до себе.
В тебе таке буває?
Що ж це?
Я так божеволію? шалію

 

Крихти до тривкого хліба. Гарно, настроєво.

April 4, 2015

Просто роздуми. - <em>Слід би подумати над заголовком.</em>

Сонце, сказано - Крихти до тривкого хліба.
Можеш вжити, можеш змести птаству. "Запропастений" у нас є, або мені багато років. "Загублений" неначе зовні, а те - неначе з середини. Вибирати тобі. "Божеволію" - не контрольований стан, схильний до медицини. "шалію" - пре з емоцій. "шаленію" теж прийнятне. Вибирати знову ж таки тобі. Вибір залежить від того, що ти хочеш підкреслити.

Мої варіанти не є заперечення твого.

<em> Ой кричала дівчинонька,</em>

<em> з крику шаленіла - </em>

<em>а де ж тая шоколадка,</em>

<em> що я вчора з'їла!</em>

Щасти!

April 5, 2015
Want to progress faster?
Join this learning community and try out free exercises!