Так кохають несміливі нерішучі, ненаважливі

люди

"Ніколи.
Нікому.
Не дозволю більше от так вриватись у моє життя."

Наївна. Ех, Гай-гай,

наївна.
Ти вже дозволила. Він увірвався ще тоді, біля спорткомплексу.
Ввірвався в саме серце.
Своїм голосом. Своєю посмішкою. усмішкою

Всім своїм єством.

З того моменту він проникає все дальше у душу. засягає все глибше у душу.
А потім були Карпати.
Його сміх. Знову ж його голос.
Ти почала обожнювати цей голос. Він ж постійно лунає в твоїй голові.

І що ж тепер!    Може переставити?
А що тепер?

Серце ж бо крається. Від болю. від пустоти.
Ти хочеш насиченості.
Ти хочеш барв.
Барв, якими володіє тільки він.

Питання залишилось одне, єдине: "А вона?"
Відповідь теж одна: "Заміна."

Гарно.

Знову ж тільки паралелі - відтінки ж думки, порухи почуттів тільки за автором!

Може б текст ще раз?

Так кохають несміливі люди

"Ніколи.
Нікому.
Не дозволю більше от так вриватись у моє життя."

Наївна. Ех, наївна.
Ти уже дозволила. Він ввірвався ще тоді біля спорткомплексу.
Ввірвався в саме серце.
Своїм голосом. Своєю посмішкою. Всім своїм єство.
А тепер.
А що тепер?
З того моменту він проникає все дальше у душу.
А потім були Карпати.
Його сміх. Знову його голос.
Ти почала обожнювати цей голос. Він ж постійно лунає в твоїй голові.
А серце ж бо крається. Від бодю. від пустоти.
Ти хочеш насиченості.
Ти хочеш барв.
Барв, якими володіє тільки він.

Залишається одне питання: "А вона?"
Відповідь теж одна: "Заміна."

<em>Чудова мініатюра! Браво!</em>

Так кохають несміливі люди

"Ніколи.
Нікому.
Не дозволю більше от так вриватись у моє життя."

Наївна. Ех, наївна.
Ти уже дозволила. Він ввірвався ще тоді біля спорткомплексу.
Ввірвався в саме серце.
Своїм голосом. Своєю посмішкою. Всім своїм єством.
А тепер.
А що тепер?
З того моменту він проникає все дальше у душу.
А потім були Карпати.
Його сміх. Знову його голос.
Ти почала обожнювати цей голос. Він ж постійно лунає в твоїй голові.
А серце ж бо крається. Від болю. Від пустоти.
Ти хочеш насиченості.
Ти хочеш барв.
Барв, якими володіє тільки він.

Залишається одне питання: "А вона?"
Відповідь теж одна: "Заміна."