Resolved questions
Кл. відмінок: Лазар, Цезар

Іменники (особливо власні імена), які прийшли в українську мову з інших мов, можуть не підпорядковуватись загальним правилам відмінювання, навіть якщо вони співпадають чи схожі за родом, відміною, числом, тощо.
Наприклад, такі слова як “кіно”, “кафе” та деякі інші, мають однакову форму у всіх відмінках, хоча україномовній людині, яка звикла всі слова відмінювати, так і хочеться сказати(автоматично/підсвідомо зробити відмінювання) за інерцією, у певних відмінках: привезли багато “кін”, не було “кіна”, бачив у “кіні”. Але так сталося в українській мові, що дані слова мають одну форму у всіх відмінах, і це треба просто пам'ятати як виключення. З “Лазаре” і “Цезарю” - аналогічна ситуація, тобто просто треба запам'ятати як виключення.