БРЮССЕЛЬ (Прості фрески) Зеленаво й малиново У непевнім світлі лампи За вікном все знову й знову Мерехтять пригорки й рампи, День сумирний на ущербі, Вже на заході - червінька, Де-не-де в безверхім верб'ї Щось замислено цвірінька, В надвечір'ї золотому, Що журливо догасає, Передосінь мою втому Колосково колисає, II Ах, алея ця, Мабуть, без кінця, А вгорі - блакить! Гарно, бачить Бог, Нам було б удвох Тут з тобою жить. Он якісь пани, Все чепуруни, До палацу йдуть. Як я заздрю їм, Тим панам старим - Добре ними буть! Білий сон колон, А за ними он Захід весь в огні Й поля тихий сум... Ах, таку б красу Та тобі й мені! Вишукані українські переклади http://www.ae-lib.org.ua/texts/verlaine__poesie_by_lukash__ua.htm

Абсент вызывал в его памяти образ Верлена, о котором Маяковский писал (тоже в одной из парижских поэм): Я раньше вас почти не читал, а нынче вышло из моды, ― и рад бы прочесть ― не поймешь ни черта: по русски ― дрянь, переводы. https://ru.wikiquote.org/wiki/Владимир_Владимирович_Маяковский#cite_note-2 Українські переклади Миколи Лукаша. http://www.ae-lib.org.ua/texts/verlaine__poesie_by_lukash__ua.htm