Знову

Життя тривало: осінь, зима, весна, літо і, здавалося, знову вересень. Вдягнула теплий светр. Одна. За хвилину вже ні. Він зі мною про щось заговорив. А потім знову, та вже сидів поруч, так близько. Почала бачити його всюди. Аж , раптом , все зупинилося. Стій! Очі. Обійми. Слова. Кохання. Наче б то життя починається знову. Вже разом.

Ми не пом¡тили  , як почалось наше, сп¡льне  життя. Ми шукаємо кохання, аби змінити усе навколо, аби відчути початок нового життя.